Каймагы бузылмаган кайран дінім,
Каймагын быт шыт болды кайдан бугін?!
Кыбылага бет алып, кол кусырып,
Саждеге бас коятын кайда куним?.

Мухаммедтін умметі - мусылманмын,
Пайгамбарым колдайды кысылган кун.
Алсын тагалам, ант етем, ант етемін,
Алла есімін кеудемнен ушырган кун.

Сатпаймын, саткан емен дінімді мен,
Олмейтін, ошпейтугын кунім білем.
Алла есімі, журегім жудырыктай,
Журегімнін сокканын біліп журем.

Желіктіріп су буркіп сайтан маган,
Кезім болды шындыкты айта алмаган.
Сайттаннын да, кунасіз періштенін,
Бал мен уын талгамай неге ішкенмін?!

Барі рас айтканынын Ак Алламнын,
Кум менен топырактан жарлганмын.
Кудайдын кулымын мен - мусылманымын,
Денемде туйірі жок арам каннын.
Акикатын ансаймын ак арманнын.

Мекенім Ніл дария - Меккем менін,
Келеді мангілікке мекендегім.
Дарига - ай, Зулпыхарды ерттеп мініп,
Кормеген мекеніме кетер ме едім?!
Семсерін хазрет Әлі ескек жасап,
Жер орта тенізінен отер ме едім?

Каны аккан кайран менін мусылманым,
Осы ма екі ортада кысылганын?!
Пейіштін ак канатты ак кустарын,
Айырып уясынан ушырганың?!
Бірігіндер алемнін мусылманы,
Қурбан болсын Кудайым ушін жаның!!!

"Иман" журналынан алынған!!!